Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Овердохуя закладки! Чуваки, слушайте, расскажу вам как я прожёг всю свою зарплату, купив кокаин! Я вот такой онанист, что даже приятно смотреть. Яркая лихорадка овладела мной, и я решил отбить все свои проблемы и попаститься на волнах кайфа и безумия. Полночный бардак в моей голове заставил меня загрузить свой рэп-текстом и отправиться в страну беззаботности, наполненную лишь хохотунчиками и пуховыми облаками экстази.
Встал я тогда с утра, почесал за ухом и взял свои последние доллары. Как-то мутно вспоминаю, что сначала купил гаш, с толку сбился, но затем успокоился и пошел в разгар ночи к дилеру. В этом блестящем мире наркотиков, где каждый ищет свой вторяк, чтобы снова и снова окунуться в безумие и одержимость, мне повезло. Встретил я своего мужика в полумраке задворков, там, где преданные поклонники зазывают вас в свой погребок с безопасностью ниже плинтуса.
Сказал я ему, что жажду великих ощущений. А дилер, настоящий гений по поставкам, протянул мне товар прямо под нос! Вот это был кайф! Как только я увидел этот огромный белый камень кокаина, нервы взорвались, а сердце забилось сильнее, чем бас в добротном хип-хопе.
Я обернулся и отошел, когда мне стало заметно, как все затихли и смотрят на меня. Я понял, что это было моё время. Солнце отражалось от моих сияющих глаз, а кожа тик-такала безумно. Я несся, как ракета, обещая себе, что сделаю это только один раз, чтобы выйти из тени и стать самим собой.
Овердохуя! Помнится, я вернулся домой и открыл свой ковчег, где на престоле лежала эта белая крошка смерти. Мой рэп внезапно стал более агрессивным, слова бушевали в моей голове, и я вдохновленно орал и плясал, будто зажжен горящими углями. А кайф бродил и оставлял свои неотстирываемые следы на моих руках.
Я добросовестно отмерил первую дозу. Зарядил линию на своей горящей сигарете и вдохнул силу, караулящую в тёмных уголках комнаты. Звук кокаина, скользящего по стеклу, завладел моим сознанием, как бы нарушая мои нейронные связи. Я ощутил неподдельное наслаждение, окутанное сладким запахом лжи и штрихами амфетамина.
Овердохуя гашей! Но я не останавливался. Нет, я хотел большего. Вдруг на меня напала безумная идея, и я включил свой компьютер. Не могу сказать, что я тогда стал блестящим хакером, но я нашел некий онлайн-магазин, где можно было заказать еще больше закладок. Это был тот самый момент, когда я решил отдохнуть на полную катушку и сделать карьерный скачок на собственном эйфорическом коврике.
Я заплатил всю свою зарплату на карте и сказал себе, что это последний раз. Закрыл я компьютер и стоял в полной уверенности, что все будет круто. Ведь у меня был план. Но потом пришло понимание, что я долго не продержусь без своего драгоценного товара, и радостный смех покинул мои губы.
Овердохуя амфетамином! Дни превратились в ночи, а ночи в дни. Я не спал, не ел, не пил. Мир вокруг меня стал пугающе суровым, как будто меня поглотила бездна. Силуэты моих друзей стали мутными контурами, а звуки, которые они издавали, стали отдаленными эхами из другого измерения. Я был пленником собственной зависимости, гонимым дикими фантазиями, которые медленно отделяли меня от реальности.
Теперь я сижу один, разбитый и опустошенный. Мой дом стал проклятием, местом тьмы и уныния. Я вижу только тени и слышу лишь эхо моих собственных мыслей. Я потратил все, что было у меня, чтобы отдохнуть от этого безумия, а теперь остался с пустотой внутри и кусками разбитой жизни.
Всё, что остаётся мне - это пытаться найти путь обратно. Вернуться к тому, кто был прежде и найти себя в этом безумии. Но сейчас это лишь иллюзия, которая разлагается в моих руках, словно тонкий шлейф дыма. Я заблудился в собственной тьме, и теперь остаётся только надеяться на любовь и поддержку тех, кто действительно мне нужен.
Овердохуя жизнью!
